9 клас (всесвітня історія)

Всесвітня історія. 9 клас.                Дата. 18 травня.

Тема. Практичне заняття «Зародження масової культури».

Мета: визначити, що таке масова культура, які її ознаки; на підставі аналізу наведеного у підручнику тексту визначити, якими були причини появи масової культури; сформувати уявлення про вплив масової культури на суспільство.

Завдання.

1.     Прослухати вступ «9 кл. Всесвітня історія. Масова культура» https://www.youtube.com/watch?v=HnqP-vVgi34

2.     Переглянути відео урок «Культура зарубіжних країн 19 - початку 20 століття» https://www.youtube.com/watch?v=joC5ed7WzEg

3.     Переглянути відео презентацію «Зародження масової культури» https://www.youtube.com/watch?v=cSL3C25QWfg

4.     Виконуємо завдання Практичного заняття в зошиті. Підручник стр. 247 – 248.

Домашнє завдання.

1.     Виконайте онлайн тести.

Завдання необхідно виконати до  18 травня 20:00 

Код доступу 919817, використати цей код, відкривши посилання join.naurok.ua

2.     Готуємося до узагальнюючого уроку за розділами ІV, V. Сторінка підручника 249. Повторити матеріал стр. 250 – 251.

Виконані завдання відправляйте на електронну адресу momot.nadya11@gmail.com,     або   на   Viber   0668041401

Всесвітня історія. 9 клас.                 Дата. 04 травня.

Тема уроку. Література та мистецтво кінця ХVІІІ – початку ХХ ст..

Ознайомитися та опрацювати Презентації:

1.     "Література на зламі XIX - XX століть" https://naurok.com.ua/prezentaciya-literatura-na-zlami-xix---xx-stolit-177388.html

2.     "Напрями в образотворчому мистецтві ХІХ-ХХ ст." https://naurok.com.ua/prezentaciya-napryami-v-obrazotvorchomu-mistectvi-hih-hh-st-172780.html

3.     Виконати тестові завдання   «Література та живопис 19 - початку 20 століття»

https://naurok.com.ua/test/literatura19--pochatku-20-stolittya-355217.html

Домашнє завдання.

1.     Опрацювати П.28.

2.     Заповнити таблицю в зошиті стр. 246 підручника «Розвиток літератури та мистецтва в ХІХ – на початку ХХ ст.»

Очікую на зворотній зв’язок !!!

Всесвітня історія. 9 клас. Дата. 27 квітня.

Розділ V. Розвиток культури (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

Тема уроку. Наука і техніка.

Навчальні завдання:

·        скласти уявлення про основні досягнення науки і культури, літератури та мистецтва;

·         виявити основні тенденції в їх розвитку; 

·        познайомитись з найбільш визначними науковими відкриттями періоду;

·        формувати уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал.

1.     Переглянути презентацію «Наука і техніка в XIX – на початку ХХ ст.» https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/nauka-i-tehnika-v-i-na-pochatku-hh-st.html

-         За слайдом № 2 повторити поняття «культура», «матеріальна культура», «духовна культура»

-         За слайдами № 7 – 8 законспектуйте в хронологічній послідовності «Розвиток транспорту»

2.     Перегляньте відео презентацію «Розвиток науки і техніки 18-19 ст.» та запишіть в зошит «Передумови стрімкого розвитку науки і техніки» (0:37) https://www.youtube.com/watch?v=4-yqxH__8L8

3.       Ознайомтеся з синхроністичною таблицею «Розвиток культури кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.» https://mozok.click/984-rozvitok-kulturi-napriknc-xviii-na-pochatku-xx-stolttya.html

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Стовпчик посередині – події, які відбувались в цей період на українських землях (перекреслювати НЕ потрібно)

4.     Переглянути відео презентацію «Досягнення технічного прогресу в другій половині ХІХ ст.» https://www.youtube.com/watch?v=XYlirK7cWVE

Домашнє завдання.

Опрацювати П. 27 та виконати завдання:

1.     За пунктом 1 скласти таблицю  «Екпедиції відкривачів»

Відкривачі	Роки експедиції	Відкриття

2.     Скласти таблицю «Наукові досягнення ХІХ – початку ХХ ст.» стр. 234 підручника.

Виконані завдання надсилайте на Вайбер, Телеграм або на електронну адресу!!!

Всесвітня історія. 9 клас.                                   ДАТА. 13 квітня.

Тема уроку. Міжнародні відносини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Після цього уроку учні зможуть:

- встановлювати хронологічну послідовність подій;

- аналізувати міжнародні відносини у 1871–1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни;

- характеризувати Союз трьох імператорів, Троїстий союз, оформлення франко-російського альянсу;

- аналізувати головні міжнародні конфлікти та кризи наприкінці XIX – на початку ХХ ст.;

- давати характеристику гонці озброєнь.

- пояснювати поняття «військово-політичний союз», «гонка озброєнь».

Актуалізація опорних знань.

                                             «Історична розминка» (виконати в зошитах)

1. Як називають держави, які відіграють провідну роль в міжнародних відносинах? …….

2. Які держави Європи XIX століття можна віднести до числа "великих держав"? ……….

3. Яка назва відповідає позначенню загального курсу держави в міжнародних справах? …..

4. Розширення території країн за допомогою захоплень чужих територій – це …..

5. Політичне, економічне та духовне підкорення слаборозвинутих народів більш розвинутими – це ….

6. Як називаються держави, що мають колонії? ………..

7. Який півострів в Європі знаходився в центрі уваги політиків Росії та Австро-Угорщини?..

                                                    Працюємо з підручником П. 26  

План вівчення теми. (конспектуємо в зошитах, виконуючи відповідні завдання)

1.      Співвідношення сил у Європі в 70-ті рр. ХХ ст. (П. 26, п. 1)

У 1873 р. склався «Союз трьох імператорів» — союз Німеччини, Австро-Угорщини та Росії, який проіснував до 1887 р.

2.Утворення воєнно-політичних блоків. (П. 26, п. 2)

Чинники, що сприяли створенню військово-політичних блоків.

• промисловий переворот, що відбувся у багатьох країнах;

• збільшився військово-технічний та економічний потенціал країн;

• «нові держави» потребували ринків збуту товарів, «старі держави» не хотіли поступатися вже поділеними територіями;

• виникнення осередків воєнних протистоянь.

Троїстий союз - військово-політичний блок Німецької імперії, Австро-Угор- ської імперії та Королівства Італія, який утворився в 1879-1882 рр. і був спря­мований проти Французької республіки, Російської імперії та Великої Британії.

Антанта (з фр. згода) — військово-політичний союз Великої Британії, Франції та Росії, який сформувався впродовж 1904-1907 рр. для боротьби з Троїстим союзом.

Завдання: записати нові поняття, накреслити схеми

3. Міжнародні конфлікти та кризи в кінці ХІХ–на початку ХХ ст.

Прочитавши 3 розділ 26 параграфа,  заповнити таблицю «Війни і військові конфлікти кін. XIX ст.».

Дата	Військові дії	Результат

4. Гонка озброєнь (П. 26, п. 4)

5. Україна в геополітичних планах Російської, Німецької та Австро-Угорської імперій на межі 19-20 ст.

Оскільки в період «довгого» XIX ст. українська нація була позбавлена власної державності, Україна стала об’єктом, а не рівноправним учасником міжнародних відносин. «Українську карту» у різний час намагалися розі­грати Росія (яка вважала загарбані українські землі «своїми»), Німеччина та Австро-Угорщина. Менше опікувались «українським питанням» Велика Бри­танія та Франція.

Словничок

Гонка озброєнь - прискорене накопичення запасів зброї та військової техні­ки; якісне й кількісне суперництво у військовій силі між країнами, які протистоять одна одній.

Робота з історичним джерелом

З виступу Ланселота Лоутона в палаті громад Великої Британії 29 травня 1935 р.

«Офіційна російська політика замовчувала або чинила перешкоди будь-яким згадкам про Україну за кордоном. Від середньовіччя до XVШ ст. Україна часто фігурувала в європейській літературі. Однак із другої половини ХІХ ст. Заходу на­лежало забути, що існує або колись існував такий народ. Доля українців Галичини під австро-угорською владою теж не була щасливою, проте кращою, ніж у тих, хто опинився під владою самодержавної Росії... Кожна з цих великих держав, між яки­ми була поділена Україна, підтримувала національний рух на території іншої. Зо­крема, Росію стурбувало пробудження українського національного духу в Галичині. Її напівофіційні газети писали, що внаслідок цього дедалі важче придушувати національні змагання українців у самій Росії. А потім почалася лицемірна агітація за звільнення мільйонів українців, що стогнуть у Галичині під чужоземним ярмом. Фактом, не настільки широко відомим, як мало б бути, є те, що однією з причин світової війни був конфлікт між Росією та Австрією через українське питання».

Жодна з країн не переймалася визвольними прагненнями українців і не ба­жала допомогти їм у боротьбі за відновлення власної держави. Росія, Німеччина й Австро-Угорщина використовували «українське питання» (пригадайте, як пояснюється цей термін) у власних цілях у дипломатичних розрахунках «великої політики».

В’ячеслав Липинський, український політичний діяч (Листи до братів хліборобів. Про ідею та організацію українського монархізму. Писані 1919-1926 рр. - Відень, 1926. - С. 98)

«Ніхто в Європі сильної та великої Української держави не бажає. Навпаки, є ба­гато сил, що зацікавлені в тому, щоб ніякої України не було, або щоб вона була як- найслабша. Тому при відбудовуванні нашої державно-національної традиції. ми не тільки не можемо покладати надії на допомогу якоїсь «орієнтації», а навпаки мусимо бути готові, що різні зовнішні сили будуть нам у тому наскільки можливо заважати»

Росія

•                      Російська імперія розглядала окуповані українські землі як «власну» територію, населену «малоросами».

•                      Стратегічною метою політики щодо України було приєднання до укра­їнських етнічних земель Галичини, Буковини й Закарпаття, які на межі XIX- ХХ ст. входили до складу Австро-Угорської монархії.

•                      Національний український рух, насамперед у Галичині, розглядався як загроза «цілісності» Російської імперії. Галичина вважалася епіцентром укра­їнського «сепаратизму».

•                      Морально й матеріально підтримувала в Україні москфофільські на­строї.

Насаджувала на українських землях Російську православну церкву, за­бороняла українську мову, проводила жорстку русифікацію з метою приду­шення найменших проявів українського національного духу.

Німеччина

•                      Україна — один з етапів «походу на Схід» (Drang nach Osten); джерело забезпечення продуктами харчування (житниця Європи), багата на природні ресурси й сировину країна.

•                      Звільнення України з-під російської окупації було одним із кроків до створення «Серединної Європи» — союзу держав, у якому Німеччина була б економічним і політичним лідером.

•                      Припускала можливість виникнення після розпаду Російської імперії українського державного утворення, що перебувало б під впливом Німеччини.

Австро-Угорщина

•                      Україна цікавила Габсбурзьку монархію насамперед як сировинний і продовольчий ресурс.

•                      Змагалася з Росією за вплив у слов’янському світі.

•                      За сприятливої міжнародної ситуації готова була приєднати до Габс- бурзької монархії ще й Волинь і Поділля.

•                      Прагнула прихилити на свою сторону не лише галицьких українців, а й українців Наддніпрянщини («рутенів»).

•                      Активно підтримувала український рух за межами Австро-Угорської імперії. Як далекосяжна мета розглядалося навіть створення за австрійської підтримки «Великої України» аж до р. Дону.

Отже, на межі ХІХ-ХХ ст. Україна посідала важливе місце в геополітичних планах Російської, Німецької та Австро-Угорської імперій. Усі три імперії пе­реслідували корисливі цілі й сприймали українські землі як арену боротьби за власні імперські інтереси.

Домашнє завдання.

1. Виправте помилкові твердження.

1) «Союз трьох імператорів» був створений завдяки ініціативі німецького канцлера фон Бюлова.

2) Після 1871 р. в Європі встановився збройний мир — держави почали скорочувати кількість озброєнь.
3) До Антанти входили Австро-Угорщина, Франція і Росія.
4) Франція у другій половині XIX ст. здійснювала політику «блискучої ізоляції»

2. Співвіднесіть дати і події.

1 Англо-французька таємна   угода                                        А_1900 р.

2 Англо-бурська війна                                                              Б 1904 р.

3 Триполітанська війна                                                             В 1911-1912рр.     

                                                                 Г 1899–1902 рр.

3. Відновіть хронологічну послідовність.

а) Створення Троїстого союзу;

б) японо-китайська війна;

в) франко-прусська війна;

г) марокканська криза;

д) створення «Союзу трьох імператорів».

4. Співвіднесіть імена монархів з їхньою характеристикою.

Монархи	Характеристика
1 Олександр ІІ	А_останній імператор «Священної Римської імперії німецької нації». Один з ініціаторів монархічних коаліцій проти революційної, а потім наполеонівської Франції
2 Вільгельм I	Б у 1867 р. перетворив імперію  на двоєдину монархію; один з організаторів  Троїстого союзу 1882 р.
3 Франц Йосип I	В імператор з 1871 р. Управління країною фактично перебувало в руках О. Бісмарка
	Г значне місце в його зовнішній політиці посідало «східне питання», зокрема боротьба за скасування умов Паризького мирного договору.  1877 р., прагнучи посилити вплив на Балканах, почав війну із Туреччиною

                                                                           

Всесвітня історія. 9 клас                               ДАТА: 06 квітня.

Урок контролю і корекції навчальних досягнень із розділу «Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Пробудження Азії».

Виконайте тестування в зошиті

І рівень (0,5 бали)

1. Яка країна являлась дуалістичною монархією?

а) США                                  б) Росія

в) Австро-Угорщина             г) Італія

2 . Позначте дату, коли оформився Троїстий союз.

а) 1871 році                 б) 1873 році                

в) 1882 році                 г) 1904–1907 році                

3.  Позначте рік, коли в Росії було відмінено кріпацтво.

а) 1861 рік                    б) 1865 рік  

в) 1871 рік                    г) 1881 рік

4. Позначте ім’я політичного діяча, який здійснив у своїй країні

заходи, які отримали назву «Культуркампф»

а) А. Тьєр                      б) Д. Чемберлен      

в) О. Бісмарк                 г) Ж. Клемансо

5. Суспільно-політична течія, яка об’єднувала прихильників
парламентського ладу і свободи підприємництва?

а) Шовінізм                 б) Експансія   

в) Лібералізм               г) Реставрація

6 Визначте ім’я імператора, період правління якого отримав назву «Освічене правління»

а) Муцухіто                   б) Едуард VII

в) Вільгельм I                г) Людовік ХVІ

ІІ рівень (1 бал)

7. Позначте причини скасування кріпацтва в Росії (три відповіді).
а) Поміщики вважали, що кріпацтво гальмує розвиток сільського господарства;
б) кріпацтво гальмувало, заважало здійсненню промислового перевороту;
в) кріпацтво сприяло поширенню внутрішнього ринку;
г) кріпацтво гальмувало впровадження інтенсивних форм господарювання;
д) кріпацтво зумовило поразку Росії в Кримській війні.

8.  Розташуйте події у хронологічній послідовності:

А) Перша опіумна війна                                                                    

Б) Створення Австро-Угорської імперії                                            

В) Скасування кріпосного права в Росії                                             

Г) Ухвалення Конституції Третьої Республіки у Франції                 

9.Хто зображений на малюнку?    

                       

____________________

ІІІ рівень (1,5 бали)

10. Чому наприкінці ХІХ ст. зовнішня політика Японії набуває агресивних ознак?

___________________________________________________________________________

11. Пояснити сутність аграрної реформи П. Столипіна в Російській імперії.

__________________________________________________________________

IV рівень (3 бали)

12. Індустріальна епоха ознаменувала собою появу нового типу «ділових людей». Складіть словесний портрет одного представника з таких людей, що здобули широку популярність у ХІХ ст.

__________________________________________________________________

Виконайте онлайн тестування

https://naurok.com.ua/test/modernizaciya-kra-n-vropi-ta-ameriki-v-ostanniy-tretini-xix-na-pochatku-xx-st-probudzhennya-azi-32924.html

Очікую на зворотній зв’язок!!!

(на електрону адресу, Viber – сторінка  блогу «Зворотній зв’язок»)

Всесвітня історія. 9 клас.                               ДАТА. 30 березня.

Тема уроку. Спроби модернізації Османської імперії. Молодотурецька революція 1908 р. спроби модернізації Ірану (Персії). Революція 1905 – 1911 рр.

Учні навчяться:

• -          формувати уявлення про Османську імперію у  другій половині XIX-на початку ХХ  ст.;
• -          аналізувати причини й  наслідки реформ в  Османській імперії в  другій половині XIX-на початку ХХ  ст.;
• -          визначати причини, перебіг подій й  наслідки революцій в  Османській імперії  на початку ХХ  ст.;
• -          порівнювати Османську імперію та Російської імперії  наприкінці XIX-на початку ХХ  ст.;
• -          оцінювати діяльність провідних держав світу.

Проблемне запитання. 

    Що заважало Туреччині стати на шлях модернізації?

Пригадайте, яке було становище Османської імперії в першій половині ХІХ столітті?

https://www.youtube.com/watch?v=T_97FEQS3Bo

Робота за підручником.

І. ПРОЧИТАТИ  пункт1 Параграф 25, стр. 204 – 206.

ІІ. Ознайомитися з Інтернет-ресурсами:

1.      Реформы танзимата в Османской империи (рус.) Новая ...

          https://www.youtube.com/watch?v=FHLdxZPxqic

2.      Младотурецкая революция (рус.) Новая история

https://www.youtube.com/watch?v=_BZkh7JmzPg

ІІІ. Виконати завдання №13 стр.210 підручника (скласти таблицю; обов’язково записуйте назву таблиці)

ІV. Прочитати пункт 2 Параграф 25, стр.  206 – 207.

V. Звернутися до перегляду матеріалу за посиланням 

https://www.youtube.com/watch?v=_BZkh7JmzPg

VІ. Прочитати пункт 3-4 Параграф 25, стр. 207 - 210.

VІІ. Виконати завдання №14 стр.210 підручника.

УВАГА! В завданні №14 не пункт 5, а пункт 4 (нагадування: записуємо назву пункту плану, потім розбиваємо на підпункти за абзацами)

Домашнє завдання: стр. 210 завдання № 1-12 усно. Запишіть відповідь на проблемне запитання до уроку.

Складіть «Синквейн». 

•          Перший рядок – назва теми (одне слово);

•          Другий  – опис теми в двух словах;

•          Третій  – рядочок опису дій в рамках даної теми (три слова);

•          Четвертий рядочок – фраза з чотирьох слів, яка показує відношення до даної теми;

•          Останній рядочок – синонім, який показує суть теми

Всесвітня історія. 9 клас.                               ДАТА. 16  березня.
Тема уроку. Японія та Китай в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст..

Після цього уроку ви зможете:

•        встановлювати хронологічну послідовність подій;

•        висвітлювати основні напрямки соціально-економічного й політичного розвитку Японії;

•        аналізувати особливості розвитку Японії епохи Мейдзі;

•        характеризувати Конституцію 1889 р.;

•        застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «сьогунат»,«самурай», «ліберальна партія», «партія реформ», «революція Мейдзі»;

-        характеризувати колоніальну експансію провідних держав світу в Китаї;

-        установлювати причини та наслідки колонізації;

-        зробити висновки про те чи можна вважати Китай напівколонією західних держав;

-        оцінити значення Сіньхайської революції для країни.

До середини XIX ст. Японія була закритою для іноземців, жила і розвивалася за своїми традиціями. Наприкінці XIX ст. завершився розподіл світу між провідними державами, склалася світова колоніальна система. Величезні території Азії та Африки були перетворені на колонії та напівколонії. Тільки Японія зберегла свою незалежність, причому не тільки зберегла незалежність, але й сама незабаром перетворилася на велику колоніальну державу.

Проблемне запитання. Яким чином це стало можливим?

1.     Реформи епохи Мейдзі

У той час, коли Європа йшла шляхом капіталістичного розвитку, в Японії, здавалося, зупинився час. Влада, як і раніше, була у сьогуна, який усунув імператора від реальної влади.

Імператор був затворником у своєму палаці і володів лише релігійною владою. Самураї існували за рахунок панщини та оброку з селян, панувала цехова система.

Робота з документом

Прочитати документ і відповісти на питання.

Текст 1. І. А. Гончарова «Фрегат «Паллада»». Японія 1853 р. Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 126–127.

«Іноземцям здається, що в разі, якщо вдасться досягти поступок з боку уряду Японії, з японським народом не буде великих клопотів. Він відчуває сильну потребу у розвитку. Порядні люди, особливо серед перекладачів, що спілкувалися з європейцями, нудьгують через відсутність розумового та етичного життя. Нижчий клас теж із заздрістю і здивуванням розглядає наші судна, людей, просить у нас вина, п’є жадібно горілку, хапає кинутий шматок хліба, з дитячою цікавістю вдивляється у дрібниці, ловить на льоту у своїх човнах якусь ганчірку, ховає... Та й вищий клас, здається, обтяжений відчуженням від світу і своїм сонним, безплідним життям... Варто лише кинути заклик – і японці натовпом вирвуться з воріт своєї в’язниці...»

Запитання

1. Визначте характерні ознаки життя Японії.

2. Що вважає автор в’язницею для японців?

Після «відкриття» Японії іноземними державами до країни почали масово ввозити американські та європейські фабричні товари, які підірвали японське мануфактурне і ремісниче виробництво, а також селянську домашню промисловість. В Японії почав зростати рух, учасники якого вимагали вигнати іноземців з країни. Цим скористалися прихильники відновлення влади імператора. У результаті сьогун з роду Токугава був усунений від влади.

У 1868 р. імператора Муцухіто коронують імператором Мейдзі – розпочинається доба «освіченого правління».

Робота з датами

1867–1868 рр. – революція Мейдзі та громадянська війна;

1868-1912 рр. – доба Мейдзі.

Робота з підручником

Ознайомитися з відповідним текстом підручника й заповнити таблицю «Реформи 1870 – 1880 рр. в Японії».

Назва реформи	Зміни	Наслідки
Аграрна
Військова
Адміністративна
Освітня
Фінансова
Судова

Своєрідним завершення процесу реформ стало прийняття Конституції 1889 року. Японія ставала конституційною монархією з широкими правами та законодавчою ініціативою імператора. Посади сьогуна більше не існувало – імператор в своїх руках концентрував як світську та релігійну владу.

         Конституція офіційно проголосила демократичні свободи й громадянські права, рівність усіх громадян країни.

Уривок з тексту Конституції

«Розділ II. Про права та обов’язки підданих.

19. Будь-який японський підданий має однаковий доступ до цивільних і військових посад і до будь-якої іншої публічної служби...

22. Японським підданим надається в установлених законом межах свобода вибору і зміни місце проживання.

23. Ніхто з японських підданих не підлягає арешту, ув’язненню, виклику на допит або покарання інакше як згідно із законами...

27. Власність кожного японського підданого недоторканна. Вилучення, необхідні на користь суспільної користі, визначаються законом...

29. Японські піддані користуються в установлених законом межах свободою слова, друку, зборів і союзів...»

У 80-х рр. виникли політичні партії – Конституційна ліберальна партія та Партія реформ. Вони ще не мали широкої підтримки, чіткої організаційної структури і скоріше нагадували політичні клуби. Також, почали виникати профспілки, але становлення робітничого руху не відбулось через особливості японського суспільства.

2.     Особливості економічного розвитку

Реформи, здійснені в 70-80-х рр. ХІХ ст., дали могутній поштовх до стрімкого розвитку країни та формування особливої японської моделі модернізації.

Доля Китаю була для Мейдзі постійним нагадуванням про зовнішню небезпеку... Лідери уряду Мейдзі міркували приблизно так: «Що нам необхідно, щоб уникнути долі Китаю? Сучасна армія і флот. Від чого залежить створення і склад сучасних збройних сил? Головним чином від важкої промисловості, машинобудування, гірської промисловості, суднобудування — одним словом, від промисловості, що має стратегічне значення. Таким чином, перша стадія індустріалізації Японії була тісно пов’язана з військовою проблемою, і вже у цей період визначився напрям її подальшого розвитку...

Саме тому машинне виробництво в Японії було запроваджено спочатку в галузях промисловості, що мали стратегічне значення...

Промислова політика уряду Мейдзі полягала ось у чому: взятии під державний контроль арсенали, чавуноливарні і суднобудівельні заводи і шахти, що раніше належали різним кланам. Потім централізувати їх і довести до високого рівня розвитку... Тільки після цього уряд мав намір продати велику частину цих заводів зграї фінансових магнатів, що користувалися його довірою.

Причини та особливості швидкого економічного розвитку Японії:

·        Японія традиційно запозичувала іноземний передовий досвід, пристосовуючи його до місцевих умов.

·        Острівне становище країни, особлива роль мореплавства і торгівлі, які сприяли розвитку приватної власності та підприємництва.

·        Тривалий час влада в країні перебувала в руках військових, що не сприяло формуванню традицій бюрократизму.

·        При відновленні влади імператора відбулось відмежування від старих державних механізмів, а нові формувалися за європейським зразком.

·        Відсутність значних природніх ресурсів робила Японію малопривабливою для колонізаторів. У той же час стимулювало правлячу верхівку придбати ці ресурси за рахунок колоніальних загарбань.

·        Агресивна зовнішня політика потребувала прискореної модернізації економіки та суспільства. Значне державне втручання у проведення процесу індустріалізації та створення великих фірм – дзайбацу («Міцуї», «Міцубісі», «Ясуда» та ін.)

3.     Зовнішня політика Японії.

Першим об’єктом експансії Японії стала Корея, яка перебувала у васальній залежності від Китаю. Рубіжним моментом у розвитку Японії стала японо-китайська війна, яка була спричинена суперечками між країнами за Корею.

Російсько – японська війна мала свої особливості та першим кроком до Першої світової війни.

Робота з датами

1894–1895 рр. – японо-китайська війна.

1904 – 1905 рр. – російсько – японська війна.

Робота з картою історичного атласа

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Національно-визвольна боротьба народів Азії XIX – на поч. XX ст.» і відповісти на питання:

1. Назвіть район дій японської армії під час китайсько-японської війни.

2. Назвіть території, які були захоплені Японією.

Завдання.

Скласти хронологічну таблицю «Зовнішня політика Японії».

-         За текстом параграфа 24 (П.1) Визначити «Особливості процесу пробудження Азії», з’ясувавши політику «політичного самопосилення» в Китаї.

-         Скласти порівняльну таблицю за завданням №13 стр.204 параграфа 24.